Листопад у кадровій службі — час планування. З-поміж важливих завдань — підготовка графіка відпусток. Часто-густо до цього ставляться як до неминучої формальності, адже мало хто напевне знає, коли схоче відпочити наступного року. Відтак працівники йдуть у відпустки за заявами, а графік укривається пилом у справі, звідки його достають лише за перевірки інспектором з праці.
Майбутнє — це простір можливостей. Але прийдешнє має бути закладено у сьогоденні. Саме це називається планом. Пропонуємо зламати стереотип і спланувати сезон відпусток — 2017 так, аби графік відбивав реальний стан речей.
Плануючи роботу нащодня, на тиждень чи навіть рік, приймайте виважені рішення й уникайте спірних ситуацій. Аргументуйте позицію буквою закону.
Надання відпустки є обов'язком роботодавця, проте при цьому працівники не мають права використовувати відпустки в час, визначений ними за своїм розсудом.
Черговість надання відпусток визначається графіком відпусток, який затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону).
Складання графіка відпусток здійснюється в такому порядку:
1. З'ясування волевиявлення працівника щодо періоду надання відпустки у поточному році.
2. Узгодження графіка відпусток та створення зведеного графіка відпусток.
3. Погодження графіка відпусток з виборним органом первинної профорганізації (профспілковим представником).
4. Затвердження графіка відпусток роботодавцем - керівником підприємства.
На сьогодні законодавством України не передбачено типової/примірної форми графіка відпусток та не встановлено строк затвердження графіків надання відпусток. Тому кожне підприємство має право скласти його у довільній формі або розробити власну форму графіка відпусток.
Пункт 20 Типових правил передбачає, що графіки відпусток складаються на кожний робочий рік не пізніше 5 січня. Проте не буде порушенням, якщо скласти і затвердити графік відпусток в інший термін, обумовивши це у колективному договорі підприємства.
Зазвичай, графік відпусток містить наступні реквізити: № п/п; П.І.Б працівника; посада, професія; вид відпустки; кількість календарних днів відпустки; дата надання відпустки за планом; підпис працівника.
Вище наведений приклад однієї з форм графіка відпусток, яку за потреби можна розширити. У графіках відпусток зазвичай не встановлюється конкретна дата початку відпустки, а визначається місяць початку використання відпустки або два місяці: місяць початку відпустки і місяць її закінчення.
Графіки відпусток повинні доводитися до відома всіх працівників під підпис. Найзручніша форма доведення їх до відома - це вивішування їх для загального ознайомлення в приміщеннях підприємств та їх структурних підрозділів.
Стаття 82 КЗпП та стаття 9 Закону № 504 регулюють порядок обчислення стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку. Щорічна основна відпустка надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:
• час фактичної роботи (у т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
Щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ст. 12 Закону № 504).
Отже, основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівникові на його прохання. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою її частиною.
Зазначеною нормою передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини,а не обов’язок роботодавця поділити її на частини на бажання працівника.
Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.
При поділі відпустки на частини невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в наступному робочому році.
Майбутнє — це простір можливостей. Але прийдешнє має бути закладено у сьогоденні. Саме це називається планом. Пропонуємо зламати стереотип і спланувати сезон відпусток — 2017 так, аби графік відбивав реальний стан речей.
Плануючи роботу нащодня, на тиждень чи навіть рік, приймайте виважені рішення й уникайте спірних ситуацій. Аргументуйте позицію буквою закону.
Надання відпустки є обов'язком роботодавця, проте при цьому працівники не мають права використовувати відпустки в час, визначений ними за своїм розсудом.
Черговість надання відпусток визначається графіком відпусток, який затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону).
Складання графіка відпусток здійснюється в такому порядку:
1. З'ясування волевиявлення працівника щодо періоду надання відпустки у поточному році.
2. Узгодження графіка відпусток та створення зведеного графіка відпусток.
3. Погодження графіка відпусток з виборним органом первинної профорганізації (профспілковим представником).
4. Затвердження графіка відпусток роботодавцем - керівником підприємства.
На сьогодні законодавством України не передбачено типової/примірної форми графіка відпусток та не встановлено строк затвердження графіків надання відпусток. Тому кожне підприємство має право скласти його у довільній формі або розробити власну форму графіка відпусток.
Пункт 20 Типових правил передбачає, що графіки відпусток складаються на кожний робочий рік не пізніше 5 січня. Проте не буде порушенням, якщо скласти і затвердити графік відпусток в інший термін, обумовивши це у колективному договорі підприємства.
Зазвичай, графік відпусток містить наступні реквізити: № п/п; П.І.Б працівника; посада, професія; вид відпустки; кількість календарних днів відпустки; дата надання відпустки за планом; підпис працівника.
Вище наведений приклад однієї з форм графіка відпусток, яку за потреби можна розширити. У графіках відпусток зазвичай не встановлюється конкретна дата початку відпустки, а визначається місяць початку використання відпустки або два місяці: місяць початку відпустки і місяць її закінчення.
Графіки відпусток повинні доводитися до відома всіх працівників під підпис. Найзручніша форма доведення їх до відома - це вивішування їх для загального ознайомлення в приміщеннях підприємств та їх структурних підрозділів.
Стаття 82 КЗпП та стаття 9 Закону № 504 регулюють порядок обчислення стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку. Щорічна основна відпустка надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:
• час фактичної роботи (у т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
Щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ст. 12 Закону № 504).
Отже, основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівникові на його прохання. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою її частиною.
Зазначеною нормою передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини,а не обов’язок роботодавця поділити її на частини на бажання працівника.
Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.
При поділі відпустки на частини невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в наступному робочому році.
Немає коментарів:
Дописати коментар